У психологічній концепції внутрішня дитина вважається частиною особистості, яка втілює емоційну вразливість, інтуїцію, креативність та радість. Ця частина нашого 'я' сприяє психічній стійкості, слугуючи джерелом натхнення та внутрішньої підтримки. Прислухаючись до себе у всіх проявах, людина розкриває свій творчий потенціал, покращує емоційний баланс і підвищує самосвідомість.

Під час війни ця дитина засліплена страхом і тривогою. Представлена у творі як аморфна фігура з дитячим обличчям, вона відображає вразливість і крихкість, які загострюються в умовах війни (той самий зловісний козячий череп у намисті з протитанкових їжаків і куль).

Зображення розміщене у дротяній клітці, що символізує стан відчуження і полону від війни. Це нагадує про те, що вплив війни може торкнутися навіть найнезахищеніших частин нашої особистості, залишаючи свій слід на кожній людині.

Ця робота відображає складність внутрішньої боротьби та пошуку миру під час війни, а також важливість захисту та збереження невинності й дитинства навіть у найтемніші часи."

Робота брала участь у виставці "Аrt-A-Art" в Інституті проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України.